Нефть Brent
$73.30
+3.08%
4
Ефективність охорони психічного здоров'я дітей обумовлюється не тільки високою кваліфікацією педіатрів, а й їх чітким уявленням про обсяг необхідної діяльності в цьому напрямку, виділення першорядних цілей, які потребують нагального вирішення, практичних підходів і найбільш дієвих засобів їх реалізації.
Обсяг діяльності педіатра з охорони психічного здоров'я дітей складається в першу чергу з усунення шкідливих умов, що можуть перешкодити нормальному ранньому постнатальному розвитку; з створення сприятливих умов для соціалізації та адаптації в сім'ї і в дитячому колективі; з виявлення дітей, схильних до підвищеного ризику травматизму; з попередження та раннього і ефективного лікування соматичних і особливо інфекційних захворювань; з забезпечення реабілітації хронічних хворих та інвалідів.
У рішенні задач попередження нервово-психічних розладів у дітей основна увага приділяється перш за все дітям раннього віку з неблагополучних сімей, неадаптованих в дитячих установах, з невропатією, акцентуацією характеру і легкими органічними ураженнями ЦНС, з соматичними захворюваннями, психовегетативними синдромами, інвалідами і жертвами нещасних випадків.
Для реалізації цілей профілактики необхідні: виявлення дітей, які перенесли виражені ранні постнатальні розлади; облік негармонійних сімей і їх розпадання, виявлення дітей з порушеною поведінкою і реакціями дезадаптації, облік дітей, чия соматична симптоматика не може бути пояснена органічними причинами; найбільш раннє лікування соматичних і інфекційних хвороб; вивчення дітей, які зазнали травм, інтоксикацій і опіків.
Охорона психічного здоров'я дітей
Засоби, що використовуються в психопрофилактиці повинні бути комплексними. Робота з сім'єю. В першу чергу необхідно оцінити психологічний клімат і міжособистісні відносини в родині, особливості виховання дитини. Виявивши неблагополучну сім'ю, лікар може не тільки розкрити перед батьками шкідливість сформованих відносин, а й направити на сімейну психотерапію в ту чи іншу дитячу установу на денне або - при необхідності - цілодобове перебування. Іноді досить забезпечити сім'ю юридичною допомогою. У разі вкрай несприятливої і небезпечної для здоров'я дитини обстановки може виявитися необхідним поставити питання про позбавлення батьківських прав.
Робота з вихователями дошкільних установ складається з двох аспектів: оцінки психологічного клімату в керуючій педагогом групі і виявлення дітей підвищеного ризику. Можливість створення сприятливої емоційно теплої обстановки в дитячому колективі залежить від особистості, кваліфікації і досвіду педагога і особливостей самих дітей. Спільно з педагогом педіатр повинен виявити дошкільнят з порушеннями поведінки, пристосовання до обстановки дитячого саду, з затримкою психічного розвитку, розладами мови, слуху, зору. При необхідності вони повинні бути проконсультовані відповідними фахівцями для вирішення питання про введення їх в спеціалізовані дитячі садки. Ступінь благополуччя дитячої групи в цілому може бути оцінене на підставі власних вражень або по числу неадаптованих дітей.
Робота з педагогами школи. Те, що було сказано про особистість дошкільного педагога, справедливо і для шкільного. Доводиться враховувати всю складність корекції не тільки характерологічних особливостей, але і помилкових підходів до виховання дітей, що таять в собі небезпеку для їхнього здоров'я. Шкільному лікарю слід зосередити свої зусилля на виявленні дітей, які потребують психопрофилактических заходів або лікування. Найбільші труднощі представляють учні з порушенням поведінки, так як їх причини та способи корекції дуже різні. В одних випадках достатньо нормалізувати відношення до дитини в сім'ї, в інших - надати допомогу в навчанні.
Нерідко цих заходів виявляється недостатньо, - тоді доводиться вдаватися до консультацій фахівців. Для дітей з грубими порушеннями поведінки з делінквентності вчинками (крадіжки, бродяжництво, вимагання, бійки) існують школи з особливими режимами - закриті навчальні заклади, де оволодіння шкільною програмою поєднується з освоєнням трудових процесів і регламентованим дозвіллям: спортивними та іншими заняттями.
Діти з церебральними паралічами навчаються в спеціальній школі, окремі класи яких призначені для учнів з інтелектуальною недостатністю. Затримка психічного розвитку, що не досягає ступеня дебільності, служить показанням для направлення в спеціальну школу або клас для дітей з затримками розвитку. Якщо навчанню перешкоджають труднощі в мовній сфері, то дитині слід відвідувати школу для дітей з розладами мови.
Діти з підозрою на олігофренію (загальне психічне недорозвинення) направляються на медико-педагогічну комісію з тим, щоб вони, в разі підтвердження діагнозу, продовжили своє навчання в допоміжній школі. У випадках порушень поведінки, невротичної симптоматики або слабкої успішності продовжують навчання в масовій школі, стають предметом особливої турботи шкільного лікаря, які відносяться до груп підвищеного ризику. Ці групи вимагають регулярного медичного спостереження, в тому числі з боку невропатологів і психіатрів, періодичних профілактичних оглядів, попереджувального лікування. Останнє може складатися з загальнозміцнюючих, м'яких стимулюючих, седативних, транквилизирующий та інших препаратів.
Корисна профілактична робота з батьками цих дітей
Обов'язково спрямування цих дітей під час канікул в оздоровчі заклади (піонерські табори, будинки відпочинку і т. Д.). Робота з вихователями закритих дитячих установ (інтернатів, дитячих будинків, будинків дитини та ін.). Педіатр звертає особливу увагу на створення сприятливого емоційної, теплой, дружньої обстановки, що сприяє розкриттю потенційних можливостей дітей у навчанні та інших сферах життя. Цій меті можуть сприяти зусилля лікаря по підвищенню психологічної та педагогічної кваліфікації вихователів, вивчення індивідуальних характерологічних особливостей кожного вихованця, аналіз сформованих міжособистісних відносин в групах і ролі самого вихователя в управлінні колективом дітей.
Для корекції психологічного клімату дитячого колективу можуть бути використані індивідуальна або колективна психотерапія за допомогою психотерапевта. Лікування окремих дітей, що дезорганізують групу часто везуть в санаторій або у школу для дітей з прикордонними нервово-психічними порушеннями в стаціонар.
Робота з дітьми в дитячих установах
Просвітництво в інтересах здоров'я дітей має бути частиною одержуваної ними загальної освіти. Його мета - забезпечити їх основними знаннями про нормальний фізичний, психічний і психосексуальний розвиток і про ті фактори, які впливають на них, дати уявлення про зв'язок між фізичним і психічним здоров'ям, прищепити необхідні навички і розвинути у них здатність оцінювати свій психічний стан.
Досягнення цієї мети здійснюється в індивідуальних і групових бесідах, через друковану продукцію, радіо і телебачення. Для збільшення ефективності санітарно-освітньої роботи необхідно вишукувати нові методи. У дітей слід розвивати здатність використовувати власні психічні ресурси для збереження і зміцнення здоров'я.
Замість директивних заборон слід дати дітям можливість вільного вибору між поведінкою, спрямованою на збереження здоров'я, і поведінкою, яка їм шкодить. Бажано залучати приклади авторитетних для підростаючого покоління людей (відомих акторів, спортсменів, видатних трудівників) або випадки з практики лікаря.
Найбільша ефективність досягається, коли з усього колективу необхідно вибрати групу підвищеного ризику, з дітьми якої в першу чергу проводиться описана робота.
