Китай обживає Всесвіт

28.07.2016 13:53 0

Китай обживає Всесвіт

КНР готується до запуску вже другий за рахунком орбітальної лабораторії — на днях космічний корабель «Тянгун-2» був доставлений з Пекіна в Центр запуску супутників в місті Цзюцюань. Після перевірки пілотована станція буде виведена на орбіту. На базі ширяють над Землею дослідних обсерваторій Китай має намір створити власну орбітальну станцію — третю в історії після загубленого в 2001 р радянського «Миру» і готується до «виходу на пенсію» МКС.
У космічній галузі Китай помітно відставав від наддержав — СРСР і США, і навіть його неймовірні економічні та промислові успіхи досі не дозволяли цю прірву подолати: та ж «Тянгун-2» за розмірами і функціоналу мало чим відрізняється від радянських орбітальних станцій другого покоління , наприклад від «Салюта-6», запущеного в космос ще в 1977 році. Але дорогу здолає той, хто йде: починаючи з цього року Китай збирається надолужувати згаяне небаченими темпами — за лічені десятиліття країна хоче обжити орбіту Землі і найближчі небесні тіла.
У планах 13-й п’ятирічки, що почалася в цьому році, космосу приділено чільне місце: вже в найближчі роки КНР збирається залишити далеко позаду і Росію, і США за розмахом пілотованих експедицій. Але ж лише 13 років тому країна обзавелася власним тайконавтом.
Китай обживає Всесвіт
Вражаючі космічні успіхи Китай, втім, демонструє вже зараз. У червні відбувся успішний запуск «Чанчжен-7», космічного корабля нового покоління. Прологом до будівництва китайської космічної станції стало відпрацювання стикування зі станцією «Тянгун» корабля «Шеньчжоу-10». Будівництво станції почнеться вже в 2018 році, а завершити її планується до 2022 року. Терміни чи обрані випадково: багатосторонній рада з управління Міжнародною космічною станцією може звести відробила свій ресурс МКС з орбіти вже в 2024 році, і китайці, можливо, запропонують РФ, США і Євросоюзу «зняти куточок» на їх станції.
У 2013 р Китайське національне космічне управління організувало успішну висадку на Місяць корабля «Чанг-3». Прибулий на кораблі місяцехід виявив ільменіт — важливу з комерційної точки зору титанову руду. Це був великий успіх, настільки великий, що китайці навіть не знали, що тепер робити з наступним, уже готовим «Чангом-4»: передбачені для нього місії вже виконав його попередник. В результаті було вирішено, що «Чанг-4» висадиться на зворотному боці Місяця, в одній з найбільш важкодоступних областей.
У 2036 року на Місяць вперше ступить нога китайця: чиновники КНР заявили, що на поверхні супутника Землі з’явиться населена космонавтами постійна база. Плани воістину грандіозні. Після багаторазових пілотованих запусків на Місяць в 1960 — 1970-ті роки NASA взяло довгу паузу — час від часу його співробітники мріють про те, щоб знову викупати підошви космічних черевик в місячного пилу, але до втілення цих мрій у життя справа не доходить. Китай — перша країна, чий уряд офіційно оголосило про плани колонізації Місяця.
Місяць — не єдине місце в Сонячній системі, куди звертають свій погляд китайці. У 2020 р космічний корабель КНР висадиться на Марсі. Примітно, що експедиція буде не міжнародної, а повністю китайської, і буде протікати за принципом «три в одному»: на орбіту Марса буде виведений супутник, на поверхню сяде спускається дослідницький апарат, який до того ж доставить на Червону планету марсохід. Чиновники Китайського національного космічного управління — правда, поки неофіційно, — обмовилися, що до 2030 р, можливо, буде організована і повертається місія — напевно пілотована.
Це набагато серйозніше місячної місії. Марс недарма називають «цвинтарем космічних кораблів»: за кількістю невдалих запусків планета лідирує. Дистанційно керувати космічними апаратами на орбіті іншої планети в умовах, коли сигнали йдуть туди і назад по кілька хвилин, дуже непросте завдання. Згадаймо кілька дорогих експедицій на Марс, що закінчилися повним крахом. Наприклад, загибель під час спуску на планету модуля Beagle-2 Європейського космічного агентства в 2003 році або японського корабля Nozomi, який перетворився на штучний супутник Сонця в 1998-му.
Гіркота поразок у боротьбі за Марс випробували і китайці: у 2011 р разом з російським кораблем «Фобос-Грунт» впав в Тихий океан і зроблений в КНР дослідний микрозонд «Інхо-1». Та й в цілому історія польотів до Марса — це суцільна смуга невдач: на шляху до Червоної планети загинуло або загубилося дві третини всіх космічних апаратів, які вирушили її підкорювати. На тлі цих невдач сміливі плани Китайського національного космічного управління викликають повагу.
Зараз важко заглядати в далеке майбутнє, але багато хто з зарубіжних аналітиків космічних агентств пророкують, що зусилля Пекіна особливо активізуються перед 2049 року, коли країна відзначатиме столітній ювілей Китайської Народної Республіки. Технологічні програми в КНР завжди мають і політико-пропагандистський аспект: напевно влада захоче продемонструвати, що за століття країна домоглася фантастичних успіхів. До цього часу можна очікувати і населеної бази на Марсі.

Следующая новость
Предыдущая новость

Модульные картины в интерьере дома, квартиры, офиса Установка ГБО в Киеве на любые авто: европейское качество в рассрочку Что выбрать: компактный планшет или производительный ноутбук? Alitalia временно сменит аэропорт в Киеве Вопросы кредитования

Последние новости